Психологічна підтримка студентів. Розв’язання конфліктів

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА СТУДЕНТІВ

Індивідуальне консультування студентів. У ході психологічного консультування визначається проблема, шляхи її вирішення, формуються нові моделі поведінки, кожний студент отримує психологічну підтримку і душевний спокій. Консультація триває зазвичай 30-40 хвилин. У разі потреби подальшого індивідуального консультування, організовуються зустрічі щотижня, двічі на тиждень, або ж згідно іншого інтервалу, залежно від необхідності. Про час проведення першої зустрічі можна домовитися через електронну пошту, телефон, або при персональній зустрічі з викладачем, який дотримується професійних етичних стандартів щодо конфіденційності інформації.  

On-line консультування. Задати питання викладачам та отримати відповідь можна також через електронну пошту кафедри менеджменту та адміністрування kaf_mk@tntu.edu.ua

Психологічна діагностика (індивідуальна і групова). Психодіагностична робота передбачає виконання різних методик, тестів опитувальників з метою виявлення індивідуальних особливостей, міжособистісних стосунків, інтелектуальних здібностей тощо. Психологічну діагностику проводять викладачі кафедри психології, для консультацій з ними можна також скористатись електронною поштою кафедри kaf_ps@tntu.edu.ua

Психопрофілактична робота серед студентів – заходи, спрямовані на збереження психологічного здоров’я; своєчасне попередження відхилень у міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, аморального способу життя.

Просвітницька робота – роз’яснення актуальних психологічних питань, підвищення психологічної культури студентів.
Це відбувається під час:

• зустрічей зі студентськими групами (наприклад, в рамках кураторських годин),
• інформаційних бесід, лекцій та круглих столів психологічного спрямування для студентів, кураторів, викладачів та співробітників університету.

Також на кафедрі знаходиться постійно діючий інформаційний стенд та власна міні-бібліотека, де допитливі можуть знайти корисну та цікаву інформацію на психологічну тематику.

Науково-дослідна робота – передбачає проведення психологічних та соціально-психологічних досліджень. До цієї діяльності активно залучаються студенти, які мають змогу опублікувати результати своїх досліджень у формі тез чи наукових статей; виступити із доповіддю на студентських конференціях (включаючи і всеукраїнські); написати студентську наукову роботу та взяти участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. Керівниками наукової роботи студентів виступають викладачі кафедри.

Психокорекційна, просвітницька та психопрофілактична робота проводиться, зокрема, у формі соціально-психологічних тренінгів. Психологічні тренінги надають студентам можливість оволодіти психологічними знаннями, певними вміннями та навичками, які дозволяють вирішувати свої внутрішньо-особистісні проблеми, питання взаємодії з оточуючими, а також зробити своє життя більш ефективним в цілому та використовувати отримані знання у своїй професійній діяльності.
Тренінги відбуваються в рамках кураторських годин, за запитом учасників (студентів, представників студентського самоврядування, кураторів, викладачів, адміністрації університету), а також з ініціативи кафедри (відповідні об’яви розміщуються на сайті кафедри). Домовитися про тренінг можна через електронну пошту, за телефоном або при особистій зустрічі з викладачем.

КОНФЛІКТИ. ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ.

Однією з умов, що визначають ефективність навчально-професійної діяльності студента у вищому навчальному закладі, є сприятливий клімат у межах його академічної групи, дружні стосунки з одногрупниками, викладачами. Становлення атмосфери взаємопорозуміння, взаємоповаги, взаємодопомоги, взаємовиручки в групі, як, власне, й розвиток самої групи, є тривалим процесом, розтягнутим у часі. Його відлік пов’язаний із моментом вступу вчорашніх старшокласників до вишу, а фінал – із завершенням ними навчання у ВНЗ. Проте на якому б етапі своєї професіоналізації в університеті не перебувала студентська молодь, кожен її представник задля забезпечення конструктивної взаємодії зі своїми однолітками, наставниками повинен уміти перебудовувати власну поведінку відповідно до конкретних ситуацій навчання, виховання, спілкування. В разі, якщо людина не відрізняється гнучкістю своєї поведінки, це може стати причиною виникнення міжособистісних конфліктів насамперед у студентському середовищі, що негативно позначаються на навчальній успішності майбутніх фахівців, їх фізичному стані та психічному здоров’ї.

Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів чи поглядів, що визначає зміст конфліктної ситуації. При цьому остання є типовим явищем для процесу, учасники якого працюють задля досягнення єдиної мети. Вона зазвичай виникає через різні точки зору, різні погляди на розв’язання проблеми та досягнення якнайкращого результату. У більшості випадків будь-яка конфліктна ситуація переходить на міжособистісні відносини, переростаючи при цьому в конфлікт. Найпоширенішим видом конфлікту є міжособистісні, які є присутніми в майже всіх сферах людської діяльності.

Міжособистісний конфлікт – це значуща психологічна проблема, яка вимагає вирішення. Обидві сторони конфлікту намагаються вести себе активно, щоб розв’язати протиріччя, що виникли на користь однієї чи обох сторін. Студентське середовище не позбавлене конфліктних ситуацій, оскільки тут виникає безліч різноманітних проблем. Вони можуть відбуватися безпосередньо в навчальному закладі або ж за його межами. Проблемні ситуації студентів досить різноманітні та масштабні за своїм проявом. Однак варто відзначити, що найбільше вони пов’язані з навчанням і з особистими причинами психологічного й соціального характерів. Люди не реагують на всі ситуації з нашої точки зору, кожен керується власними принципами, ідеалами та переконаннями.  Це пов’язано з тим, що мотивуюча сила у світогляді студентів належить їх ідеалам, які якісно відрізняються від ідеалів підлітків. Для підлітка – це конкретна людина, яка викликала яскраві враження, а от для юнака – це сформовані власні принципи й погляди, які повинні реалізовуватися в різноманітних ситуаціях, утворюючи згодом чітку моральну позицію. Цей етап у розвитку особистості має назву “формування узагальненого ідеалу”. Людина має ідеали та переконання і вимагає від оточуючих їх дотримання – це явище юнацького максималізму.

Водночас у студентському середовищі виникає потреба в переживанні нових вражень, здобутті нового досвіду, створенні образу для успішного спілкування з оточуючими, а також потреба в самовираженні. Щоб задовольнити всі ці потреби, студент повинен пройти етапи глибокого внутрішнього переживання. Молоді люди шукають сприятливі психологічні умови для спілкування, очікують від оточуючих щирості, співпереживання й співчуття, шукають однодумців – людей, які здатні з ними розділити проблеми студентського життя. Проте таке спілкування молоді досить часто буває егоцентричним, тому що прагнення самовиразитися, донести свої проблеми переважає над інтересами та почуттями іншої людини. Це призводить до напруженості в стосунках і, як наслідок, виникнення міжособистісних конфліктів у студентському середовищі.

Найпоширенішим видом конфліктів серед студентів є конфлікт між особистістю та групою. Виникнення його пов’язане з ситуацією, коли хтось із одногрупників не бажає дотримуватися усталених норм поведінки або комунікації. Наприклад, студенти звикли завжди готувати всі питання семінару на пару, але один їх одногрупник відмовляється це робити й схиляє інших розділити питання. Це викликає незадоволення з боку більшої частини групи, бо якщо працювати в такому режимі, рівень знань буде низьким. Таким чином, виникає конфліктна ситуація між групою та особистістю (окремим студентом). Цим же різновидом є й конфлікт між групою та старостою, коли останній намагається підпорядкувати собі інших студентів, не враховуючи їх думки й позиції. Така поведінка з боку старости заважає іншим проявляти себе, відстоювати власну точку зору та займати гідне місце в колективі. Адже відомо, що сьогодні нашому суспільству потрібні творчі, креативні люди з нестандартною позицією й баченням на світ. Тому виникнення подібних ситуацій є неприпустимим: якщо вони і з’являються, то потребують негайного вирішення.

Разом із тим, поряд із особистісно-груповим конфліктом у ВНЗ має місце й міжгруповий конфлікт – конфліктні ситуації студентської групи з представниками ректорату, деканату, профкому чи з іншими групами. Відтак, зважаючи нa окреслені вище тeopeтичнi викладки, нами було проведено дocлiджeння, cпpямoвaнe нa розкриття психологічних особливостей розвитку кофліктів у студентській групі майбутніх менеджерів.

Рис. 1 – Особливості розвитку конфліктності у студентів – менеджерів

Таким чином, як показали результати проведеного нами дослідження, переважна більшість студентів-магістрів є неконфліктуючими особистостями, що є досить утішним фактом. На наш погляд, такі показники притаманні передусім юнакам старших курсів, що зумовлено їх адаптацією до навчання у ВНЗ, налагодженням стійких взаємовідносин із одногрупниками, серед яких вони знайшли справжніх друзів і товаришів. Майбутні фахівці протягом 4-5 років перебування у виші ознайомились із різними видами навчально-професійної діяльності, звикли до викладачів і їх вимог до засвоєння академічних дисциплін. А тому, почуваючи себе, в порівнянні з першим курсом, більш-менш комфортно в університеті, студенти вже не мають такого страху перед наставниками, як раніше, через що їм легше висловлювати власну думку, аргументовано обстоювати свою позицію. Перед завтрашніми випускниками з’явилося багато нових обов’язків, при виконанні яких вони навчилися стримувати власні емоції, дослухатися до точки зору іншої людини, ставити себе на її місце. Якщо конфлікти і виникають, то вони мають здебільшого короткочасний характер, оскільки швидко вирішуються й забуваються.

Для того, щоб запобігти конфліктним ситуаціям, варто в першу чергу починати з себе, з виховання своєї особистості. Позбуття, нівелювання конфліктоутворюючих якостей – високої емоційності, імпульсивності, егоїзму, неуважності, упередженого ставлення до оточуючих, схильності до підпорядкування собі інших, до агресивної поведінки являється запорукою створення доброзичливої атмосфери дружньої прихильності в групі. Водночас запобіганню конфліктних ситуацій сприяє й цілеспрямована профілактична робота у вигляді застосування широкого спектру методів активного соціально-психологічного навчання – елементів мозкового штурму, ігрових, медитативних технік і т.п.