Управління бізнесом – справа не з простих. Керувати будь-якою компанією сьогодні складно, адже конкуренція з кожним роком стає дедалі жорсткішою. Тож питанням управління необхідно приділяти належну увагу, майстерно поєднуючи традиційні управлінські практики з новітніми. Однією з таких є менеджмент 3.0. Поговоримо докладніше, що являє собою ця інноваційна практика управління та чим вона може бути корисною.
Еволюція управлінських практик
Останнім часом у світі дедалі більшої популярності набуває таке поняття, як менеджмент 3.0. Свій початок цей стиль управління бере з IT-сфери та проєктного менеджменту. Довівши свою ефективність у них, тепер він поширюється й на інші види бізнесу.
Проте цей стиль управління виник не на порожньому місці. Йому передували такі управлінські практики, як менеджмент 1.0 та 2.0.
Менеджмент 1.0
Основними ознаками такого типу управління є повна залежність компанії від її керівника. Керівник компанії роздає завдання та контролює їх виконання. По суті, правил у таких компаніях немає, оскільки їх установлює та скасовує одна особа.
Комунікації за таких умов – однобокі та вертикальні. Завдання надходять зверху, і працівники мусять їх виконувати в той спосіб, який керівник вважає оптимальним. Людьми керують, мов машинами, і вони піддаються ручному управлінню. Організаційна структура має чітку ієрархію, яку важко коригувати.
Менеджмент 2.0
В організації, де використовується менеджмент 2.0, кожен визнає, що «люди є найціннішим активом», а кожен менеджер повинен стати «слугою-лідером». Ця версія управління більш гнучка й досконала. У компанії є правила, яких мусять дотримуватися всі – і персонал, і керівники. Комунікації – багатовекторні. Між керівником і персоналом відбувається постійний діалог. Ба більше, команди та підлеглі наділені повноваженнями ухвалювати рішення самостійно або впливати на їх ухвалення. Організаційна структура нагадує матричну.
Менеджмент 3.0
Такий стиль управління – комплексна адаптивна система, яка не має постійної та чіткої структури. Команда є самоорганізованою, гнучкою та здатною швидко досягати мети. Керівник у цій системі не дає доручення і не контролює їх виконання. Це радше наставник, ідейний натхненник і консультант. Він не має особливого статусу, виконуючи свою керівну роль у справі досягнення спільного результату. Управління перестає бути лише відповідальністю. Це – необхідна функція. Мета лідерства – розширення бізнесу, створення умов для розвитку талантів і задоволення потреб клієнтів.
Переваги менеджменту 3.0
Менеджмент 3.0 – це майбутнє управління. Для керівників важливо миттєво реагувати на зміни навколишнього середовища, аби бути ефективними.
Самоорганізована та гнучка команда – запорука успіху будь-якої компанії. Робота з клієнтами не передбачає повільності, зайвої бюрократії та догматичності. Відповіді на клієнтські запити мусять бути не лише якісними, а й вчасними. Підхід, коли без керівника, якого немає на місці, завдання не вирішуються, безнадійно застарів.
Статус керівника не є чимось постійним. Сьогодні фахівець може працювати у проєкті, виконуючи доручену йому роботу, а завтра – керувати проєктом, якщо в цій іпостасі він буде кориснішим. Усе вимірюється ефективністю тут і зараз. Постійних ролей немає.
Серед переваг менеджменту 3.0 – його адаптивність. По суті, організації, що працюють за такими правилами, здатні призвичаїтися до чого завгодно. Вони з легкістю долають будь-які перешкоди, упевнено почуваються в умовах невизначеності, швидко орієнтуючись у всьому новому.
Ризики та недоліки
Вийти на менеджмент 3.0 відразу не вийде. Самоорганізація не виникає сама собою. Для цього як керівник, так і команда повинні пройти певний шлях. Мусять бути відпрацьовані спеціальні навики – самодисципліна, проактивність, лідерство, уміння довіряти тощо. Персонал слід поступово до цього готувати, прищеплювати такі навики, проводити навчання та тренінги і стимулювати використання отриманих компетенцій на практиці, у конкретних робочих ситуаціях.
Зрозуміло, що компанії потрібно навчитися сприймати такий стиль управління як філософію – цікаву, свіжу, однак таку, що потребує певного часу на її засвоєння і вже потім упровадження. Для цього слід накопичити достатню кількість успішних кейсів для подальшого перетворення в зрозумілий фреймворк.
Психологічна готовність до такого стилю управління – перепона, на яку можуть натрапити компанії. Якщо в теорії все здається зрозумілим і готовим до застосування, то на практиці ситуація може виявитися кардинально іншою. Саме тому варто бути готовими до найбільш непередбачуваних сценаріїв і не намагатися діяти швидко. Дайте собі час, осмисліть усі можливі нюанси такої роботи та вирушайте в цю непросту подорож.
